наши книги

gener. diese Bücher sind unsere, diese Bücher sind unsre

gener. ¿De quién son estos libros? - De nosotros (nuestros)

• Более контролируемый способ достижения той же цели это... - A more controlled way of achieving the same end is to...

• Более полезной для наших целей формой уравнения (1) является... - A form of (1) more useful for our purposes is...

• В наши цели не входит обсуждать здесь, что... - It is not our intention to argue here that...

• Вторая цель - установить, что... - A second objective is to ensure that...

• Вышеуказанная цель была достигнута. - The above objective has been achieved.

• Главной целью является... - The main objective is to...

• Для большинства целей, однако, достаточно (выбрать и т. п.)... - For most purposes it is, however, sufficient to...

• Для достижения этой цели... - With this aim in mind...; To accomplish these ends...

• Для многих целей предпочтительно (выбрать и т. п.)... - For many purposes it is preferable to...

• Для многих целей уравнение (10) полезно именно в том виде, как оно приведено. - For many purposes, equation (10) is useful as it stands.

• Для нашей цели совершенно не существенно, как выбирается значение х. - For our present purpose it does not matter how x is chosen.

• Для наших целей будет удобно... - It will be convenient for our purposes to...

• Для наших целей подходит следующее достаточно грубое определение. - For our purposes the following rather rough definition is adequate.

• Для наших целей удобно (ввести и т. п.)... - For our purposes it is convenient to...

• Для наших целей эти детали не являются важными. - For our purposes the details are not important.

• Для некоторых целей (нам) желательно иметь... - For certain purposes it is desirable to have...

• Для этой цели мы должны... - For this purpose we must...

• Для этой цели удобно... - For this purpose, it is convenient to...

• Значительно более важным для наших целей является... - Far more important for our purposes is...

• Изменение точки зрения необходимо с целью... - A shift in perspective is needed in order to...

• К несчастью, это не реальная цель, потому что... - Unfortunately this is an unrealistic goal because...

• Мы уже несколько раз сообщали о нашей цели (изучить и т. п.)'... - We have indicated a few times our intention to...

• На самом деле для настоящих целей достаточно рассмотреть... - In fact it is sufficient for the present purpose to consider...

• Наконец, для некоторых целей могло бы иметь преимущества... - Finally, it might be advantageous for some purposes to...

• Напоминаем, что целью данного упражнения является... - Recall that the purpose of the exercise is to...

• Наша цель здесь - переработать это в форму, которая... - Our aim is to recast this in a form which is...

• Наша цель имеет три направления. - Our goal is three-fold.

• Нашей основной целью является описание... - Our main purpose is to given an exposition of...

• Нашей основной целью является описание систематических методов для... - Our first concern is to describe systematic methods for...

• Нашей основной целью является определение... - The main objective is to determine...

• Нашей целью будет... - Our task will be to...

• Нашей целью не является развернутое рассмотрение (теории и т. п.)... - It is not our purpose to give an extensive treatment of...

• Нашей целью является доказательство того, что это действительно справедливо. - Our objective is to show that this is indeed the case.

• Нашей целью является изучить... - Our object is to study...

• Нашей целью является не систематическое развитие предмета, а, скорее,... - Our interest is not to develop the subject systematically, but to...

• Нашей целью является решение уравнение (1), подчиненного (условию и т. п.)... - Our objective is to solve (1) subject to...

• Однако все эти моменты находятся в стороне от целей данной работы. - These are, however, outside the scope of this work.

• Однако поскольку данная формула слишком сложна для практических целей, мы будем... - Since, however, this formula is too complicated for practical purposes, we shall...

• Однако следует попробовать провести такой анализ с целью... - But such an analysis has to be attempted in order to...

• Однако этот метод совершенно не удовлетворяет нашим целям. - This procedure, however, falls far short of our goal.

• Одной из главных целей данного обсуждения является... - One of the main goals of the discussion is...

• Основной целью данной книги является... - The principal aim of the present book is to...

• Особенно важным для наших целей является случай, что... - Particularly important for our purposes is the case of...

• Полное обсуждение подобных факторов находится вне целей данной работы. - A full discussion of such factors is beyond the scope of this paper.

• С тем, чтобы сфокусировать наше внимание на одной специальной цели, мы... - In order to focus our attention on a specific objective, we shall...

• С учетом целей этого тома здесь невозможно дать детальный отчет о... - It is impossible within the scope of this volume to give a detailed account of...

• С целью анализа мы предположим... - For purposes of analysis we shall assume...

• С целью дальнейшего использования заметим здесь... - Let us note here, for future use,...

• С целью дальнейших ссылок мы отметим, что... - We note for future reference that...

• С целью использования соотношения (14) мы заметим, что... - Wishing to exploit (14), we note that...

• С целью произвести оценки предположим что... - For the purpose of making estimates, suppose that...

• С целью упростить обозначения мы предполагаем, что... - For simplicity of notation, we assume that...

• С этой целью мы будем использовать... - For this purpose, we shall use...

• С этой целью мы заметим, что... - То this end (= For this purpose), we note that...

• Следующей нашей целью будет описание... - Our next task is to describe...

• Таким образом, для наших целей мы всегда можем воспользоваться... - Thus for our purposes we may always use...

• Требуются дальнейшие наблюдения с целью... - Further observations are required in order to...

• Удобная для практических целей формулировка состоит в следующем... - For practical applications a convenient formulation is...

• Удобным методом достижения необходимой цели является... - A convenient way to accomplish this is to...

• Цель данной книги - обеспечить... - It is the aim of this book to provide...

• Цель данной книги состоит в... - The purpose of this book is to...

• Цель состоит в том, чтобы показать, что... - The aim is to show that...

• Целью более абстрактной формулировки (6) является то, что... - The aim of the more abstract formulation (6) is to...

• Целью данной главы является представление... - It is the purpose of this chapter to present...

• Целью данной главы является развитие... - The aim of this chapter is to develop...

• Цель данной заметки заключается в том, чтобы сообщить, что... - It is the purpose of this note to announce that...

• Целью данной книги является описание... - The purpose of this book is to describe...

• Целью настоящего обсуждения является... - It is the purpose of the present discussion to...

• Целью следующего параграфа является нахождение условий, которые позволят нам... - The aim of the next section is to establish conditions which enable us to...

• Целью такого представления является... - The purpose of such a representation is to...

• Целью этого параграфа является краткий обзор... - The purpose of this section is to give a quick sketch of...

• Чтобы достичь цели, необходимо... - То meet this objective, it is necessary to...

• Это достаточно для нашей цели в связи с... - It is sufficient for the purpose in view...

• Это существенно для наших целей. - This is essential for our purposes.

• Этот подход может достигнуть цели, лишь если... - This approach can succeed only if...

• Я считаю, что целью данного симпозиума является... - A goal for this symposium, I believe is to ensure we all understand...

Притяжательные местоимения имеют двойную связь. Во-первых, они связаны в качестве определения с существительным и согласуются с ним в роде, числе и падеже с помощью падежных окончаний (см. таблицу). Во-вторых, они обозначают принадлежность определяемого слова, и поэтому от лица, рода и числа слова, обозначающего „владельца“, зависит выбор самого притяжательного местоимения.

В русском языке местоимение свой может обозначать принадлежность разным лицам. В немецком языке каждому лицу, то есть каждому личному местоимению, соответствует своё притяжательное местоимение:

ich nehme mein Buch - я беру свою книгу

du nimmst dein Buch - ты берёшь свою книгу

er nimmt sein Buch - он берёт свою книгу

sie nimmt ihr Buch - она берёт свою книгу

es nimmt sein Buch - оно берёт свою книгу

wir nehmen unsere Bücher - мы берём свои книги

ihr nehmt eu(e)re Bücher - вы берёте свои книги

sie nehmen ihre Bücher - они берут свои книги

Sie nehmen Ihre Bücher - вы / Вы берёте свои книги

Если в качестве подлежащего употребляется man, то с ним соотносится sein:

В немецком языке притяжательные местоимения употребляются чаще, чем в русском языке, а при переводе могут опускаться.

Притяжательные местоимения могут не только выполнять функцию определения к существительному, но и замещать существительное, то есть употребляться без него.

В этом случае они склоняются следующим образом:

Единственное число:

N meiner deiner

D meinem deinem

A meinen deinen

женский род

N meine deine

D meiner deiner

A meine deine

средний род

N mein(e)s dein(e)s

D meinem deinem

A mein(e)s dein(e)s

Множественное число:

D meinen deinen

A meine deine

В мужском роде единственного числа в номинативе -er может опускаться только в unser(er):

Чаще вместо meines, deines, seines и т.д. употребляются meins, deins, seins и т.д., то есть в окончании -es выпадает -e:

Das ist meins (deins, seins, ihrs, unsers, euers, ihrs). - Это мой (твой, его, её, наш, ваш, их).

Притяжательные местоимения (см. дальше) могут употребляться и с артиклем. В этом случае они склоняются как прилагательные по слабому типу:

Ich nehme das meine. - Я возьму свою.

Вместо den meinen и т.д. могут употребляться den meinigen, den deinigen и т.д.:

Mische dich nicht in die fremden Dinge, aber die deinigen tue mit Fleiß. - Не вмешивайся в чужие дела, но свои делай прилежно (посл.).

Эти формы свойственны устной речи.

Употребление притяжательных местоимений в несклоняемой форме в качестве именной части сказуемого считается устаревшим либо характерным для высокого стиля:

Притяжательные местоимения могут субстантивироваться:

Наречие seinerzeit, образованное от притяжательного местоимения, не изменяется:

В некоторых случаях вместо притяжательного местоимения может употребляться личное местоимение с предлогом:

Притяжательные местоимения в определённых случаях (в Библии, поэзии и др.) могут стоять после существительного:

Vater unser, der du bist im Himmel. Nimm auch meine Seel in die Hände dein. - Отче наш, сущий на небесах. Возьми и мою душу в руки твои.

Название молитвы „Отче наш“ является существительным das Vaterunser.

• (Нам) удобно иметь краткое обозначение, которое будет (компактно) описывать... - It is convenient to have a shorthand notation which will succinctly describe...

• Давайте опишем общий характер... - Let us now describe the general character of...

• Данная статья описывает результаты... - This paper describes the results of...

• Здесь мы описываем некоторые ранние примеры... - Here we describe some early examples of...

• Кратко опишем метод... - We outline the method (for...)

• Кратко опишем метод для его оценки (= для оценки этого выражения). - A method for estimating this will be given shortly.

• Метод, который мы описали, в общем случае не подходит для... - The procedure we have described is not, in general, suitable for...

• Мы уже описали это явление во второй главе. - We have covered this event in Ch. 2.

• Наши первые результаты описывают соотношения между... - Our first results deal with the relations between...

• Подобные случаи могут быть описаны общим уравнением... - Such cases can be covered by the general equation...

• Смит [1] описывает простой тест, посредством которого... - Smith [1] describes a simple test whereby...

• Сначала мы описываем процедуру для... - We first give a procedure for...

• Статья описывает... - The paper is concerned with...; The article deals with...; The paper presents...

• Теперь мы кратко опишем некоторые из более известных... - We now briefly describe some of the more familiar...

• Теперь мы опишем общую технику (= технологию) для... - We now describe a general technique for...

• Теперь мы продолжим описание наиболее общего метода... - We proceed now to describe a very general procedure for...

• Уравнение (2) описывает движение... - Equation (2) governs the motion of...

• Целью данной книги является описание... - The purpose of this book is to describe...

• Эти результаты могут быть легко описаны в терминах... - These results can easily be described in terms of...

• Это явление можно описать в терминах... - This phenomenon can be understood in terms of...

• Этот метод был описан Смитом, [1]. - The method has been described by Smith [1].

• Этот отчет описывает новый метод... - This report describes a new method of...

• ТОТ ИЛИ ДРУГОЙ < иной>

[AdjP (modif) or NP (subj or obj)]

=====

⇒ used when referring to some unspecified members) (of a group, category etc):

- one...or another;

- some...or other;

- [in limited contexts] certain.

     ♦...Несмотря на то, что все начальники отделов кадров только тем и занимаются, что вчитываются в анкеты, выискивая несоответствия и изъяны в биографии сотрудников того или иного учреждения, иногда самые невероятные нелепости проходят мимо их бдительного ока (Войнович 1)....Despite the fact that all personnel managers do nothing but pore over questionnaires seeking out inconsistencies and flaws in the biographies of employees of one institution or another, the most incredible absurdities do sometimes slip past their watchful eyes (1a).

     ♦ Научная ценность её [ книги] невелика, так как почти все её идеи в той или иной форме обсуждались в западной литературе такого рода (Зиновьев 2). The scientific value of this book was minimal, as almost all its ideas had already been discussed in some form or other in Western literature of a similar kind (2a).

     ♦ Молодые наши помпадуры очень часто обращаются ко мне за разъяснениями, как в том или другом случае следует поступить (Салтыков-Щедрин 2). I have often been approached by our young pompadours with requests to advise them what they are to do in certain circumstances (2a).

• ТОТ ИЛИ ДРУГОЙ < иной>

[AdjP (modif) or NP (subj or obj)]

=====

⇒ used when referring to some unspecified members) (of a group, category etc):

- one...or another;

- some...or other;

- [in limited contexts] certain.

     ♦...Несмотря на то, что все начальники отделов кадров только тем и занимаются, что вчитываются в анкеты, выискивая несоответствия и изъяны в биографии сотрудников того или иного учреждения, иногда самые невероятные нелепости проходят мимо их бдительного ока (Войнович 1)....Despite the fact that all personnel managers do nothing but pore over questionnaires seeking out inconsistencies and flaws in the biographies of employees of one institution or another, the most incredible absurdities do sometimes slip past their watchful eyes (1a).

     ♦ Научная ценность её [ книги] невелика, так как почти все её идеи в той или иной форме обсуждались в западной литературе такого рода (Зиновьев 2). The scientific value of this book was minimal, as almost all its ideas had already been discussed in some form or other in Western literature of a similar kind (2a).

     ♦ Молодые наши помпадуры очень часто обращаются ко мне за разъяснениями, как в том или другом случае следует поступить (Салтыков-Щедрин 2). I have often been approached by our young pompadours with requests to advise them what they are to do in certain circumstances (2a).

несов

1. (уходить) φεύγω, ἀπέρχομαι/ σκορπίζω, διαλύομαι (в разные стороны):

2. (о слухах, вестях) διαδίδομαι, κυκλοφορώ (άμετ.)·

3. (расставаться) χωρίζω (άμετ.):

4. (в чем-л.) διαφωνώ, δεν συμφωνώ, διχάζομαι:

5. (быть истраченным, распродаваться) ἐξαν-τλοῦμαι, ©ξοδεύομαι, πουλιέμαι:

6. (растворяться) διαλύομαι/ λυώνω (таять, топиться)·

7. (о лучах) ἀποκλίνω·

8. (о дороге) διχάζομαι, χωρίζομαι στά δύο:

9. (вовсю) μέ πιάνει τό γλυκύ μου, μέ πιάνουν τά μπουρίνια μου (в гневе и т. п.) I μοῦ ἐρχεται τό κέφι (развеселиться)· ◊ у него слова никогда не расходятся с делом о( πράξεις του ποτέ δέν ἐρχονται σέ ἀντίθεση μέ τά λόγια του.

1) таралу, таралышу, таралып бетү

2) сатылып бетү, сатып таратылу

3) тотылу, тотылып бетү

4) (раствориться, растаяь) эреп бетү, эрү

5) ( не встретиться) аймыл булу, аймылыш булу, аймылышу, очрашмыйча үтү (узу)

6) ташлашу, аерылу, аерылышу

7) прям.; перен. аерылу, аерылып китү; тармаклану, тармакланып китү

8) аерылып китү, ачылу, җәелү, аерылу

9) көчәеп китү, шәбәеп китү

10) перен. (напр. развеселиться, разозлиться) кызып китү, ярсу; ярсып китү

1) (вопрос. мест.: кто (что) или какой из двух, из многих), котрий, (в литературе реже) которий. [Той питається (вовків): «Котрий коня ззів?» (Поділля, Дим.). Од котрого це часу ви мене не бачите? (Н.-Лев.). «Підіть-же в ліс, - которий лучче свисне?» (Рудч.)]. -рый (теперь) час? - котра (тепер) година? В -ром часу? - в котрій годині, (зап.) о котрій годині? (когда) коли? Когда вы уезжаете? В -ром часу, то есть? (Турген.) - коли ви їдете? О котрій годині, себ-то? -рое (какое) число сегодня? - котре число сьогодні? В -ром (каком) году это было? - якого року це було? До -рых (каких) же пор? - доки-ж? до якого-ж часу? -рый ей год? - котрий їй рік? -рым ты по списку? - котрим ти в реєстрі (в списку)? -рую из них вы более любите? - котру з них (з їх) ви більше кохаєте? -рого котёнка берёшь? - котре котеня береш? А в -рые двери нужно выходить - в те или в эти? (Гоголь) - а на котрі двері треба виходити - в ті чи в ці? -рый Чацкий тут? (Гриб.) - котрий тут Чацький? Скажи, в -рую ты влюблён? - скажи, в котру ти закоханий? -рый тебя день не видать (очень, долго, давно)! - кот(о)рий день тебе не видк[н]о!;

2) -рый из… (из двух или из многих; числительно-разделит. знач.) - котрий, (в литературе реже) которий. [Коні йому говорять: «ти вирви з кожного з нас по три волосині, і як треба буде тобі котрого з нас, то присмалиш ту волосину, которого тобі треба» (Рудч.). Один із їх - котрий, то тільки Господь відає - упаде мертвий (М. Рильськ.). Розказує їм (вовкам), котрий що має ззісти (Поділля. Дим.). По улиці йшов Василь і не знав, на котру улицю йти (Н.-Лев.). А в Марусі аж два віночки - которий - возьме, плаче (Пісня). Вже у дівчат така натура, що котора якого парубка полюбить, то знарошне стане корити, щоб другі його похваляли (Квітка)]. Она рассказывала, в -ром часу государыня обыкновенно просыпалась, кушала кофе (Пушкин) - вона оповідала, в (о) котрій годині (или коли: когда) государиня звичайно просипалась (прокидалась), пила каву. Он рассказывает, не знаю (в) -рый раз, всё тот же анекдот - він розповідає не знаю, котрий раз ту саму анекдоту. Ни -рого яблока не беру: плохи - ні котрого яблука не беру: погані. [Ні на кого і не дивиться і дівчат ні которої не заньме (Квітка)]. -рый лучший, -рый больший - котрий кращий, котрий більший, (получше) де- кращий, (побольше) де-більший. [Де-кращого шукає (Сл. Гр.)]. Не толпитесь! Которые лишние, уходите! (Чехов) - не товптеся! котрі зайві, йдіть собі;

3) (относ. мест.): а) в придат. предл. после главн. (постпозитивных) (народн. обычно) що (для всех род. ед. и мн. ч. им. п.), (иногда) котрий, которий, (литер.) що, який, котрий, (реже) которий. [Панич, що вкрав бич (Приказка). Приходь до коня, що з мідною гривою (Рудч.). Ізнайшла вже я чоловіка, що мене визволить (М. Вовч.). А де-ж тая дівчинонька, що сонна блудила (Шевч.). Отож тая дівчинонька, що мене любила (Пісня). І це була перша хмара, що лягла на хлопцеву душу (Грінч.). І молодиці молоденькі, що вийшли замуж за старих (Котл.). За степи та за могили, що на Україні (Шевч.). З давніх давен, чути було про збройних людей, що звались козаками (Куліш). Його розпитували про знайомих офіцерів, що там служили (Франко). А нещаслива та дівчинонька, котра любить козака (Пісня). Смерть вільшанського титаря - правдива, бо ще є люди, котрі його знали (Шевч. Передм. до Гайдам.). Про конфедератів так розказують люди, котрі їх бачили (Шевч. Прим. до Гайдам.). Один дід, которий увійшов з нами в церкву… (Стор.). Це ті розбійники, которі хотіли убити (Рудч.). Піднявшись історію України написати, мушу я догодити землякам, которі Україну свою кохають і шанують (Куліш). До кого-ж я пригорнуся і хто приголубить, коли тепер нема того, який мене любить? (Котл.). Но це були все осужденні, які померли не тепер (Котл.). Потім мушу видати книжку про порядки, які завелись на Україні… (Куліш)]; в сложн. предложениях (из стилистических мотивов: для избежания повторения що) авторы употребляют: що, який, котрий, которий. [Червонець, що дав Залізняк хлопцеві і досі єсть у сина того хлопця, котрому був даний; я сам його бачив (Шевч. Прим. до Гайд.). А я багато разів чула від моєї матери, що та жінка не любить свого мужа, котра не любить його кревних (М. Рильськ.). Але й тут стрінемо у Левицького просто блискучі сторінки, які доводять, що він добре знав життя цих наших сусідів (Єфр.)]. -рый, -рая, -рое, -рые - (иногда, для ясности согласования) що він, що вона, що вони (т. е. к що прибавляется личн. мест. 3-го л. соотв. рода и числа). [Біда тому пачкареві (контрабандисту), що він (который) пачки перевозить (Чуб.). Знайшли Ентелла сіромаху, що він під тином гарно спав (Котл.). От у мене була собачка, що вони (которая) ніколи не гризлась із сією кішкою, а тільки грались (Грінч. I). Пішли кликати тую кобіту (женщину), що вона має вмерти (Поділля. Дим.)]. Человек, -рый вас любит - людина, що вас кохає (любить). Берег, -рый виднелся вдали - берег, що мрів (манячив) далеко. Море, -рое окружает нас - море, що оточує нас. Есть одно издание этой книги, -рое продаётся очень дёшево - є одно видання цієї книжки, що (или для ясности согласов що воно) продається дуже дешево. -рого, -рой, - рому, -рой, -рым, -рой, -торых, -рым, -рыми и др. косв. п.ед. и мн. ч. - що його, що її, що йому, що їй, що ним, що нею, що них (їх), що ним (їм), що ними (їми) и т. д. (т. е. при що ставится личн. м. 3-го л. соотв. рода, числа, падежа), якого, якої, якому, якій, яким, якою, яких, яким и т. д., кот(о)рого, кот(о)рої, кот(о)рому, кот(о)рій, кот(о)рих, кот(о)рим и т. д. [Ой чия то хата з краю, що я її (которой) не знаю? (Чуб. V). Ото пішов, найшов іще такого чоловіка, що наймита йому треба було (которому батрака нужно было) (Грінч. I). Переживеш царицю, що їй (которой) служиш (Куліш). У його є висока мета, є святиня, що він їй служить (Грінч.). Піди ще достань мені цілющої води, що стереже її (которую стережёт) баба-яга (Рудч.). В Катерині вже обурювалась гордість, що її мала вона спадщиною від матери (Грінч.). Чи справді є тут якась тайна, що її (которую) ховають від мене? (Франко). Праця, що її подаю тут читачеві… (Єфр.). І отой шлях, що ним (которым) проходить чесна, талановита селянська дівчина (Єфр.). Гущавина ся тяглася аж до муру, що ним обгороджено було сад (Грінч.). А то в його така сопілка була, що він нею звірів своїх скликав (Рудч.). Стоять верби по-над воду, що я їх (которые я) садила (Пісня). Не з гнівом і зневагою обернемось ми до панів, що кості їх (кости которых) взялись уже прахом (Куліш). Про що життя тим, що їм (которым) на душі гірко? (Куліш). Оті забивні шляхи, що ними (которыми) простувала Рудченкова муза (Єфр.). Що-б то такого, коли й жінку не бере (чорт), котру я зоставив на останок? (Рудч.). Задивляючись на невідомі місця, котрі приходилось переходити (Мирний). Це такі докази, котрих показати тобі не можу (Франко). Жий вже собі а вже з тою, котору кохаєш (Чуб. V). Він умовляє, щоб ти сплатив нарешті данину, котору йому винен (М. Рильськ.). Заплатив я великим смутком за ті розмови щирії, которі необачно посилав до вас на папері (Куліш). Хіба-ж є пани, яким гроші не милі? (Номис). З того самого Ромоданового шляху, яким ішов парубок… (Мирний). Почування, яким пронято сі вірші, вразило її надзвичайно (Грінч.). Того протесту, якого повно розлито по всьому творові (Єфр.). Ті нові почуття, яких він досі не знав, зовсім заполонили його (Крим.)]. -рого, -рую, -рые, -рых (вин. п.) - (обычно) що, вм. що його, що її, що їх; иногда и в др. косв. п. - що (т. е. що без личн. мест. 3-го л.). [Хвали мати того зятя, що я полюбила (Пісня). В кінці греблі шумлять верби, що я насадила; нема мого миленького, що я полюбила (Пісня). Все за того п'ятака що вкрав маленьким у дяка (Шевч.). Зайду до тієї кринички, що я чистила, то може там нап'юся (Рудч.). І намітку, що держала на смерть… (Н.-Лев.). Рушниками, що придбала, спусти мене в яму (Шевч.). На ті шляхи, що я міряв малими ногами (Шевч.). Приколень, що (вм. що ним: которым) припинають (Чуб. I). Осиковий прикілок, що (которым) на Ордані дірку у хресті забивають (Грінч. III)]. Книга, - рую я читаю - книга (книжка), що я читаю или що я її читаю. Надежды, -рые мы на него возлагали - надії, що ми на нього покладали (що ми на нього їх покладали). Через какой-то религиозный катаклизм, причины -рого ещё не совсем выяснены - через якийсь релігійний катаклізм, що його причини ще не вияснено гаразд (Крим.). Он (Нечуй-Левицкий) не мало внёс нового в сокровищницу самого нашего литературного языка, хорошим знатоком и мастером -рого он бесспорно был - він (Нечуй-Левицький) не мало вніс нового в скарбницю самої нашої літературної мови, якої добрим знавцем і майстром він безперечно був (Єфр.) или (можно было сказать) що добрим знавцем і майстром її він безперечно був. Великие писатели, на произведениях -рых мы воспитывались - великі письменники, що на їх творах (на творах яких) ми виховувалвсь. Изменил тем, в верности -рым клялся - зрадив тих, що на вірність їм клявся (яким на вірність клявся). С -рым (-рой), к -рому (-рой), в -рого (-рой), в -ром (-рой), в -рых, на -ром, через -рый, о -рых и т. д. - що з ним (з нею), що до його (до нього, до неї), що в його (в нього, в неї), що в йому (в ньому, в ній), що в них (їх), що на йому (на ньому, на ній), що через його (через неї), що про (за) них (їх) и т. д. - з кот(о)рим (з кот(о)рою), до кот(о)рого (до кот(о)рої), в кот(о)рого (в кот(о)рої), в кот(о)рих, на кот(о)рому (на кот(о)рій), через кот(о)рий (через кот(о)ру), про кот(о)рих и т. д., з яким (з якою), до якого (до якої), в якого (в якої), в якім (в якій), на якому (на якій), через який (через яку), в яких, про яких и т. д. [Тоді взяв тую, що з нею шлюб брав (Рудч.). Де-ж ті люди, де-ж ті добрі, що серце збиралось з ними жити (с которыми сердце собиралось жить), їх любити? (Шевч.). Що-то за пан, що в його ніщо не гниє (Номис). От виходе баба того чоловіка, що він купив у його (у которого купил) кабана (Грінч. I). Козаками в Татарщині звано таке військо, що в йому були самі улани, князі та козаки (Куліш). Бачить багато гадюк, що у їх на голові немає золотих ріг (рогів) (Грінч. I). А це сап'янці-самоходи, що в них ходив іще Адам (Котл.). Далека подорож, що ти в неї збирався вирушить уранці (М. Рильськ.). А то про яку (дівчину) ти кажеш, що до неї тобі далеко? (Квітка). Се колесо, що зверху пада на його (на которое) вода (Номис). Нема тії дівчиноньки, що я в їй кохався (Пісня). Вхопилась руками за дошку ту, що він на їй сидів (Рудч.). Картини природи, що на їх такий із Мирного митець (Єфр.). Романи «Голодні годи» та «Палій» (П. Мирного), що про їх маємо відомості… (Єфр.). Дивиться в вікно - ліс: може той, що він через його йшов? (Рудч.). Там був узенький такий волок, суходіл такий, що через його хижаки свої човни переволікали (Куліш). Лиха та радість, по котрій смуток наступає (Номис). Візьму собі молоду дівчину, із котрою я люблюсь (Грінч. III). А парубки, а дівчата, з котрими я гуляв! (Н.-Лев.). Став на гілляці да й рубає ту саму гілляку, на которій стоїть (Рудч.). Побачила, що він бере не тою рукою, на которій перстінь, та й випила сама ту чарку (Рудч.). В ту давнину, до которої не сягає наша писана пам'ять (Куліш). Дивувалися Миколиній енергії, з якою він поспішається до громадського діла (Грінч.). Він (пан) знов був сильний та хитрий ворог, з яким трудно було боротись, який все переможе (Коцюб.). Опріч юнацьких спроб, про які маємо згадки в щоденнику, але які до нас не дійшли (Єфр.)]; иногда сокращенно: що, вм. що в його (у -рого), що з неї (из -рой), що на йому (на -ром), що про неї (о -рой), що в них (в -рых) и т. д. [Пішов до того коня, що (вм. що в його: у которого) золота грива (Рудч.). Хто мені дістане коня, що (вм. що в його: у которого) буде одна шерстина золота, друга срібна, то за того оддам дочку (Рудч.). А де-ж тая криниченька, що (вм. що з неї: из которой) голубка пила? (Чуб. V). Чи це тая криниченька, що я воду брав? (Пісня). Дождавшись ранку, помазала собі очі росою з того дерева, що (вм. що на йому: на котором) сиділа, і стала бачить (Рудч.). Хотів він було заснуть у тій хаті, що (вм. що в ній или де: в которой) вечеряли (Грінч. I). Чи се тая криниченька, що голуб купався? (Пісня). У той день, що (вм. що в його или коли: в который) буде війна, прийдеш раненько та розбудиш мене (Рудч.). А тим часом сестра його пішла в ту комору, що брат казав їй не ходити туди (Рудч.) (вм. що в неї (в которую) брат казав їй не ходити) (Грінч.). Одвези мене в ту нору, що ти лежав там (вм. що в ній (в которой) ти лежав) (Грінч. I). Він пішов до тих людей, що (вм. що в них: у которых) води немає (Грінч. I)]. Это человек, за -рого я ручаюсь - це людина, що я за неї (или сокращенно що я) ручуся; це людина, за котру (за яку) я ручуся. Это условие, от -рого я не могу отказаться - це умова, що від неї я не можу відмовитися (від якої я не можу відмовитися). Материя, из -рой сделано это пальто - матерія, що з неї пошито це пальто. Дело, о -ром, говорил я вам - справа, що я про неї (що про неї я) говорив вам; справа, про яку я вам говорив. Цель, к -рой он стремится - мета, що до неї він (що він до неї) прагне. У вас есть привычки, от -рых следует отказаться - у вас є завички, що (їх) слід позбутися (кинутися). Король, при -ром это произошло - король, що за нього це сталося; король, за якого це сталося. Обстоятельства, при -рых он погиб - обставини, що за них він загинув; обставини, за яких він загинув. Условия, при -рых происходила работа - умови, що за них (за яких) відбувалася праця. Люди, среди -рых он вырос - люди, що серед них він виріс. Многочисленные затруднения, с -рыми приходится бороться - численні труднощі, що з ними доводиться змагатися. В -ром (-рой), в -рых, на -ром (-рой), в -рый (-рую), из -рого (- рой) и т. п. (о месте) - (обычно) де, куди, звідки, (о времени) коли, вм. що в (на) йому (в ній), що в них, що в нього (в ній), що з нього (з неї) и т. д. (т. е. сокращение придат. определит. через соотв. наречия: где, куда, откуда, когда). [Довго вона йшла у той город, де (вм. що в йому: в котором) жив сам цар із сліпою дочкою (Рудч.). Указуючи на те дерево, де (вм. що на йому) сиділа Правда (Рудч.). Високії ті могили, де (вм. що в них) лягло спочити козацькеє біле тіло в китайку повите (Шевч.). В Гадячому Панас (Мирний) вступив до повітової школи, де і провчився чотири роки (Єфр.). Ось і зачервоніло на тій дорозі, де (вм. що нею: по которой) йому треба йти (Квітка). Напровадила Христю саме на той шлях, куди (вм. що на його: на который) пхали її соціяльні умови (Єфр.). Проклятий день, коли я народився (Крим.). Хай буде проклятий той день, коли я вродилася, і той день, коли я ступила на цей корабль (М. Рильськ.)]. Красноярская тюрьма, в -рой (где) сидел т. Ленин - красноярська в'язниця, де сидів т. Ленін («Глобус»). Дом, в -ром я жил - (обычно) дім, де я жив, (можно) дім, що я (там) жив. Река, в -рой мы купались - річка, де ми купались; річка, що (вм. що в ній) ми купались. В том самом письме, в -ром он пищет - у тому самому листі, де він пише (вм. що в йому він пише; в якому він пише (Єфр.)). Страна, в -рую мы направляемся - країна, куди (вм. що до неї) ми простуємо. Источник, из -рого мы почерпнули наши сведения - джерело, звідки ми засягнули наші відомості. Положение, из -рого трудно выйти, нет выхода - становище, де (или що, що з ним) важко дати собі раду, становище, де (или що) нема ради. Постановление, в -рой… - постанова, де… Принято резолюцию, в -рой… - ухвалено резолюцію, де… Произведение, в -ром изображено… - твір, де змальовано. Картина народной жизни, в -рой автором затронута… - картина народнього життя, де (в якій) автор торкнувся… Общество, в -ром… - суспільство, де… В том году, в -ром это произошло - того року, коли це сталось. В тот день, в -рый будет война - того дня, коли буде війна; того дня, що буде війна (Рудч.). Века, в продолжение -рых шли беспрерывные войны - сторіччя, коли (що тоді, що протягом них) точилися безнастанні війни. Эпоха, в продолжение -рой… - доба, що за неї (що тоді, що протягом неї); доба, коли… Эпоха, во время -рой - доба, коли; доба, що за неї, що тоді. Но больше всего, конечно, влияла та самая эпоха, во время -рой всё это совершалось - але найбільше, звичайно, впливав той самий час, за якого все те діялось (Єфр.) или (можно сказать) коли все те діялось. Война, во время -рой погибло так много людей - війна, коли (що під час неї, що за неї, що тоді) загинуло так багато людей (загинула така сила людей). Зима, во время -рой было так холодно, миновала - зима, коли було так холодно, минула. Тот - который - той - що, той - який, той - кот(о)рий. [А той чоловік, що найшов у морі дитину, сказав йому (Грінч. I). Нема того, що любила (Пісня). Два змії б'ють одного змія, того, що в його (у которого) була Олена Прекрасна (Грінч. I). Силкувався не злетіти з того щабля, на який пощастило видряпатись (Єфр.). Щоб догодити вам, я візьму собі жінку, якщо ви найдете ту, котру я вибрав (М. Рильськ.)]. Я тот, -му внимала ты в полуночной тишине (Лермонт.) - я той, що в тиші опівнічній до нього прислухалась ти (Крим.). Такой - который - такий - що, такий - який (кот(о)рий). [Коли такий чоловік і з такими довгими усами, що ними (которыми) він ловив рибу (Грінч. I)]; б) в препозитивных (предшествующих главн. предложению) придаточных предл. - котрий, которий (в главн. предл. обычно соответствует указ. мест. той (тот), иногда указ. мест. опускается). [Два пани, а єдні штани: котрий раньше встав, той ся і вбрав (Номис). Котрі були по селу красивіші і багатіші дівчата, ті все ждали - от-от прийдуть від Костя старости (Квітка). Котрі земляки особисто були знайомі з Димінським, тих Академія дуже просить писати спомини за нього (Крим.). Котрий (чумак) корчму минає, той дома буває, котрий корчми не минає, той у степу пропадає (Чум. Пісня). Которий чоловік отця-матір шанує-поважає, бог йому милосердний помагає, которий чоловік отця-матері не шанує, не поважає, нещасливий той чоловік буває (Дума). Дивись, котора гуска тобі показується красна, ту й лови (Грінч. I). Котра дівчина чорнобривая, то чарівниця справедливая (Чуб. V). Которая сиротина, гине (Чуб. V) (вм. которая сиротина, та гине)]. -рая птичка (пташка) рано запела, той во весь день молчать - котра пташка рано заспівала, тій цілий день мовчати. -рый бог вымочит, тот и высушит - який (котрий) бог змочив, такий і висушить (Номис);

4) (в знач. неопред. мест.: некоторый, иной) котрий, которий декотрий, кот(о)рийсь, який(сь); см. Иной 2. [А вб'є котрий у голову слово яке, - де й треба, де й не треба носиться з ним (Тесл.). Як доживе було которий запорожець до великої старости… (Куліш). Живе до котрогось часу (Звин.)]. -рые меня и знают - котрі (декотрі) мене і знають. Надо бы голубей сосчитать, не пропали бы -рые (Чехов) - слід-би голуби порахувати, не пропали-б котрі;

5) который - который, которые - которые (один - другой, одни - другие: из неопределен. числа) - кот(о)рий - кот(о)рий, кот(о)рі - кот(о)рі, який - який, які - які. [А єсть такі гадюки, що мають їх (роги): у котрої гадюки бувають вони більші, а в котрих менші (Грінч. I). І чоловіки коло їх, і діточки: которий - коником грається, которий - орішки пересипає (М. Вовч.). Которих дівчат - то матері й не пустили в дружки, которі - й сами не пішли, а як й ідуть, то все зідхаючи та жалуючи Олесі (М. Вовч.). Дивлюся - в могилі усе козаки: який безголовий, який без руки, а хто по коліна неначе одтятий (Шевч.). Які - посідали на лаві, а які - стоять (Март.)].

* * *

1) ( вопросительное) котри́й; ( какой) яки́й

2) ( относительное - в придаточном предложении) яки́й, що, котри́й

3) ( неопределённое) котри́й, яки́й; ( некоторый) де́котрий, де́який

1. печатать, напечатать; публиковать, опубликовать; издавать, издать, выпускать (выпустить) в свет книги, статьи и т.д

2. перен. печатать; чётко и твёрдо ставить ноги при ходьбе

– савыктен лукташ

– савыктен пуаш